Профілактика різних видів насилля в родині

Профілактика різних видів насилля в родині

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»  (від 15.11.2001 р.),  насильство в сім’ї  визначається як будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (ст. 1)

• Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю (ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім’ї). 
• Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності (ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім’ї). 
• Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести його до смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я (ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім’ї).
• Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї (ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім’ї).

На емоційну депривацію страждають діти, чиї батьки не забезпечують їм нормального досвіду формування почуттів (бути коханими, бажаними, почуття безпеки та самоцінності). Емоційну депривацію запідозрюють, якщо дитина:

• демонструє антисоціальну поведінку (наприклад, агресію) чи явно злочинну поведінку (наприклад, вживання алкогольних напоїв, наркотиків, вандалізм) або, навпаки, може бути сумною чи замкнутою;
• набридає іншим дорослим (учителям, сусідам та іншим), вимагаючи уваги та любові;
• має перебільшені страхи;
• має сформовану психологічну нездатність досягати успіхів.

Шановні тата і мами, будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але всі вони поєднуються одним - порушення прав людини, збиток здоров'ю дитини чи небезпека для її життя. Негативними наслідками є психологічні травми, які приводять до посттравматичних та психореактивних розладів. Ваша дитина має захищене законами право звернутися по допомогу або просто повідомити про вчинене насильство над нею вчителю, лікарю, працівнику служби у справах дітей та молоді. Але навіть якщо дитина залякана, щоб не повідомляла нікому про вчинене над нею насильство, це є очевидним за її поведінкою в школі, а головне – це матиме дуже важкі наслідки для її здоров'я і розвитку. Якщо Ви бажаєте, щоб Ваші діти успішно розвивалися, були щасливими, а отже – здоровими – не припускайтеся невиправних помилок.