Класним керівникам

Обов’язки класного керівника

Організовує:

·       роботу по формуванню колективу класу;

·       створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і формування особистості учнів;

·       життя колективу класу відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів і вимог суспільства;

·       пропаганду здорового способу життя; проводить фізкультурно-масові, спортивні та інші заходи, які сприяють зміцненню здоров’я учнів у класі;

·       допомогу учням у навчальній діяльності, з’ясовує причини успішності, забезпечує їх усунення;

·       вивчення учнями правил охорони праці, правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді тощо;

·       умови для розвитку обдарованих дітей, вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси;

·       учнів на проведення робочих загальношкільних лінійок;

·       харчування учнів у шкільній їдальні;

·       чергування учнів класу по школі та у шкільній їдальні згідно графіка;

·       екскурсії до шкільного музею, роботу по збору матеріалів для поповнення експонатами шкільних музеїв.

Сприяє:

·       розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками;

·       здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об’єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання;

·       самовихованню і саморозвитку особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання;

·       створенню сприятливих мікро середовища і морально-психологічного клімату для кожного в класі;

·       покращенню умов здійснення навчального процесу, а також доводить до відома завідувача кабінету, дирекції школи інформацію про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їхнє здоров’я.

·       підвищенню своєї професійної кваліфікації;

·       оформленню класного куточка, веденню літопису класу, роботі учнів у шкільній дитячій організації;

Здійснює:

·       інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів:

·       відповідальність за життя і здоров’я учнів класу під час заходів які він проводить, а також за дотримання їхніх прав і свобод відповідно до законодавства України.

·       постійний контракт з батьками учнів (особами, які їх замінюють);

·       дотримання правил безпеки життєдіяльності під час здійснення навчального процесу та проведення виховних заходів;

·       оперативне інформування адміністрації школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги;

·       планування виховної роботи в класі;

·       ведення у встановленому порядку документацію класу, контролює заповнення учнями щоденників і виставлення в них оцінок, заповнення та контроль ведення вчителями-предметниками класного журналу, систематичне ведення особових справ учнів;

·       періодичне медичне обстеження;

·       дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога;

·       роботу по профілактиці правопорушень серед учнів класу;

·       роботу по вивченню листка здоров’я кожного учня і оформити відповідну сторінку класного журналу;

·       ведення журналу обліку індивідуальної роботи з учнями, схильними до правопорушень, з учнями з неблагонадійних сімей та з дітьми, що потребують особливої педагогічної уваги;

·       зв’язок з вчителем, що працював з класом у початковій ланці та з вчителями-предметниками з метою з’ясування: ступеня працездатності учня, ступеня пізнавальної діяльності, інтелектуальних можливостей школярів, дітей, що вимагають особливої педагогічної уваги;

·       допомогу вчителям-предметникам в навчанні і вихованні учнів класу;

·       постійний контроль за пропусками занять учнями, облік в шкільних журналах, класних щоденниках, у журналі обліку відвідування школи, активно реагувати на пропуски занять учнями без поважних причин;

·       систематичний конроль за відвідуванням та зовнішнім виглядом учнів;

·       анкетування учнів з метою вивчення їх інтересів, здібностей, побажань.проводити колективні творчі справи (для організації і планування виховної роботи );

·       онайомлення з читацькими формулярами учнів з метою вивчення їх читацьких інтересів;

·       для учнів класу екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, свята, конкурси;

·       проведення батьківських зборів, лекторіїв для батьків згідно плану роботи школи;

·       належний санітарний стан класного приміщення та збереження обладнання і меблів.

Бере участь:

·       у роботі педагогічної ради школи;

·       у діяльності методичних об’єднань та інших формах методичної роботи.

Має право на:

·       участь в управлінні школою у порядку, визначеному Статутом школи;

·       захист професійної честі й гідності;

·       ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання відповідних пояснень;

·       захист своїх інтересів самостійно і/чи чи тез представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;

·       конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом;

·       вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників;

·       регулярне підвищення своєї кваліфікації;

·       надання учням під час занять і перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку;

·       проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію;

·       внесення пропозицій до адміністрації, педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів та їх соціальний захист;

Забезпечує:

·       своєчасне складання встановленої звітної документації;

·       звязки учнів із іншими закладами позашкільної освіти дітей, іншими організаціями для спільної діяльності з питань розвитку учнів;

·       своєчасне подання директору школи звіту про свою роботу.

Погоджує:

·       свою роботу з директором школи та заступником директора школи з виховної роботи.

Пам’ятка класному керівнику

Класний керівник повинен:

• Створювати сприятливі умови для розвитку індивідуальних здібностей кожного учня;
• Створювати позитивний морально психологічний клімат у класному колективі;
• Координувати роботу учнівського самоврядування;
• Знаходитись у постійному спілкуванні з класом;
• Володіти інформацією про кожну дитину і її сім’ю;
• Поводитися з дитиною чесно і справедливо;
• Постійно, навіть у дрібницях, проявляти турботу і прагнення до взаєморозуміння.

Пам’ятайте:

• Якщо постійно критикувати учня, він учиться ненавидіти;
• Якщо дитину висміювати, вона стає замкнутою;
• Коли дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності;
• Якщо дитині постійно дорікати, вона вчиться жити з почуттям провини;
• Коли учня підбадьорювати, він учиться вірити в себе;
• Коли дитину хвалити, вона вчиться бути вдячною;
• Якщо дитина зростає в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• Коли дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• Якщо дитина живе в атмосфері дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Орієнтовний план характеристики класу

1. Кількість учнів (хлопців, дівчат)
2. Аналіз успішності учнів впродовж минулого навчального року.
3. Аналіз відвідування школи у минулому навчальному році.
4. Захоплення, улюблені та «важкі» предмети.
5. Поведінка учнів (врівноважені, неврівноважені учні, порушення дисципліни) на окремих уроках, взаємовідносини з вчителями, які викладають у класі (причини проблем, якщо вони є).
6. Особливості пізнавальних процесів, характерних для окремих учнів (пам’ять, рівень уваги, рівень мислення).
7. Рівень розвитку колективу (дружній, згуртований, причини конфліктів, групи та інше).
8. Рівень задоволеності учнів колективом (цінують колектив та належність до нього, задоволені, незадоволені, бажають перейти в інший клас, причини).
9. Рівень взаєморозуміння (допомагають, коли відчувають у цьому потребу, допомагають тільки друзям, допомагають тільки тоді, коли про це просять, коли вимагає вчитель).
10. Результати соціометрії («зірки», лідери в різноманітних видах спілкування, ті, ким нехтують).
11. Ставлення до громадського життя класу, школи.
12. Ставлення до виконання доручень.
13. Аналіз позакласної роботи в минулому році (які заходи були вдалими, які ні, чому, хто і як брав участь).
14. Зайнятість учнів у гуртках, секціях.
15. Участь учнів класу в шкільних, районних конкурсах, олімпіадах, їх результативність).
16. Взаємовідносини учнів з батьками.

Форми виховної роботи

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямків діяльності школярів.

Основними формами виховної роботи в школі є:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл", "відкрита кафедра", інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", створення книг, альманахів).

2. Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси).

3. Інтегративні (шкільні клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики і права, гуртки).

4. Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

5. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).

6. Наочні (музеї, кімнати і зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)

Інтерактивні форми роботи:

·        Театралізовані

·        Інтерактивні ігрові

·        Інтелектуально-пізнавальні

·        Художньо-прикладні

·        Проекти (дослідження)

Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Вони розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей. Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність педагогів та учнів.

·       Літературно-музична композиція - композиційно побудоване подання літературного матеріалу (у нашому випадкові - необхідної інформації) у музичному оформленні. Намагайтеся подавати інформацію не в лекційній, розповідній манері, а з допомогою виразних сценічних прийомів.

·       Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі.

·       Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада) - цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому "апорт" (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру.

У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.

·       Пластично-хореографічна вистава. Це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки,  тканини, стрічки тощо).  Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.

Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічні рішення (мізансцена - розташування фігур на сцені). Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа). Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить "за кадром" і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.

·       Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія). Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах). Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.

Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.

·       Вистава форум-театру. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем. Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – "жертва" ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства.

Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією. Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру. Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.

·       Змагання команд КВК - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Дуже важливим у цьому жанрі є "здоровий" гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислися.

Художньо-прикладні форми. Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії.

Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо-прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.

·       Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі. Структура проведення читацької конференції залежить від теми, класу.

·       Тематичні вечори — присвячуються суспільно-політичним подіям, державним святам, пам'ятним і знаменним датам у житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошують гостей, оформляють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність, підбирають кінофільми тощо..

Інтерактивні ігрові форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

·       Ігрова програма є основним засобом вираження у цій формі є гра.   Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми.  Сюжет ігрової програми (як і у випадку тематичного концерту) потребує певної логіки і сценічного рішення.

·       Інтерактивна акція. На відміну від ігрової програми, не мають певного сценарію, а лише сценарний план.   Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури,  буклетів, пам'яток, тематичних календарів, наліпок; "обмін" знань на "товар"; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).

Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу).

·       Ток-шоу. Інтерактивна програма (від англ. talk show — розмовне шоу), в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку.

В умовах закладу освіти: "уявна телепередача", але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим.

·       Тематична дискотека. Розважальний захід пізнавально-профілактичного спрямування. Для отримання "вхідного квитка" на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).

Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики,  розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних "хвороб" або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо. Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.

·       Гра станціями (квест). Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від "станції" до "станції" і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої  знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення превентивної та профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі.

·       Фут-квест. Гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього. Команди формуються або самими учасниками, або агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри.

Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася. З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовніше гарний настрій.

Тематика фут-квестів може бути різноманітною. Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).

·       Флеш-моб (англ. flash mob — "спалахуючий натовп") — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Найважливіші типові правила руху флешмобу:

ü  Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було.

ü  Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

ü  Жорстке дотримання сценарію.

ü  Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.

Інтелектуально-пізнавальні форми. Найчастіше це варіанти інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм. Стандартний підхід: використання сценаріїв вже існуючих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм: "Що? Де? Коли?", "Слабка ланка", "Брейн-ринг", "Найрозумніший" тощо. Незмінним залишається зміст, основа якого "запитання – відповіді" та винахідницький підхід до підбору форм постановки запитань:

ü  саме запитання може містити в собі часткову інформацію;

ü  воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми;

ü  до запитання можна додати варіанти відповідей тощо.

ü  орієнтація на інтереси учнів, використання сучасних технічних засобів.

Пошук форми проведення, яка надасть можливість глядачам приймати не пасивну, а активну участі у програмі разом з учасниками команд.

·       Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації виховання учнів, це цікавий і живий засіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішнього і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи.

·       Сократівські бесіди — колективні роздуми над життєво важливою світоглядною проблемою. Сократ пропонував учням систему запитань, послідовні відповіді на які приводили до істини. Запитання для обговорення також можна взяти з бесід Сократа (Платон. Твори. Т. II) та з сучасного життя.

На початку сократівської бесіди проводиться розминка, учням пропонуються жартівливі вправи, цим самим задається хороший настрій. Коли емоційна напруга досягає найвищого рівня, бесіду слід завершити, щоб учні не перевтомилися. Найкращий варіант фіналу — письмові твори про свою думку з обговорюваної проблеми. Сократівські бесіди не потрібно проводити часто, зате постійно і регулярно, що виробить в. учнів звичку до аналізу життєво важливих проблем.

При проведенні сократівських бесід бажано використовувати музичний фон, репродукції картин, фрагменти з творів художньої літератури.

·       Відкритий мікрофон — це форма публіцистичної діяльності учнів у школі. Звичайно учні критикують негативні сторони життя школи, розмірковують над життєво важливими проблемами. Вчитель повинен допомогти учням добре підготуватися, взяти участь у відкритому мікрофоні. Теми виступів можуть бути сформульовані таким чином: "Що я хочу сказати... ", "Чому в мене болить душа", "Увага, проблема", "Прошу слова". Виступи можуть бути побудовані за схемою: "Теза — аргумент — ілюстрація". Для організації відкритого мікрофона створюється робоча група, яка бере на себе організаційну, технічну та естетичну підготовки, встановлює кількість ораторів, забезпечує тишу під час виступів.

·       Публічні лекції - це лекції для школярів, на яких присутні вчителі, іноді батьки. Вони тривають 15—20 хв. і проводиться під час великої перерви. Щоб зацікавити слухачів, лекція повинна бути інформаційно-насиченою, з яскравими прикладами, впливати на настрій слухачів, мати продумане оформлення. Тематика лекцій може бути найрізноманітнішою: "Людина і природа", "Людина і краса", "Людина і гроші", "Людина і одяг", "Людина і мода", "Людина і мистецтво", "Життя і смерть" та інші.

Публічна лекція — це завжди узагальнена інформація наукового, філософського плану, вона розвиває мислення учнів, учить замислюватися над проблемами життя, філософськи їх обмірковувати. Корисно періодично вносити елементи новизни в зміст, методику проведення й оформлення лекцій

Проекти (дослідження) - це самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.

Переваги проектів:

ü  допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;

ü  вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;

ü  дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом педагога;

ü  створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;

ü  вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту прав людини (прав дитини).

Позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення дітей до формування особистості, більше ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.

Джерело: http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/42138/