Виховання, головним чином, повинно засіяти наші серця корисними для індивіда і суспільства звичками. (К. Гельвецій)

Психологічний супровід виховної роботи



Вивчення розвитку класного колективу
Склад класу:
  • Віковий склад;
  • Працездатність та успішність;
  • Зацікавленість суспільними справами, виконання громадських доручень;
  • Творче самовираження, відвідування гуртків, секцій.
Згуртованість класу:
  • Чи спрямована колективна діяльність на реалізацію важливих суспільних задач та перспектив?
  • Чи є групи за діловими інтересами або групи негативного характеру?
  • Як учні ставляться одне до одного, до справ класу?
  • Чи прагнуть учні до спілкування з однолітками?
  • Чи дружать хлопчики та дівчата?
  • Чи є в класі кругова порука?
  • Чи переживають учні удачі та невдачі свого класу, чи вболівають за свій колектив?
Організованість класу:
  • Чи вміють учні самі організуватися для виконання колективних справ, розподіляти між собою роботу і найбільш раціонально її виконувати?
  • Чи вміють учні терпляче й уважно вислуховувати одне одного?
  • Чи переважають розумні та справедливі вимоги, які приймаються і виконуються кожним?
  • Чи виконують розпорядження членів учнівського самоврядування?
Громадська думка в класі:
  • Які  вчинки своїх однокласників схвалюють, які засуджують?
  • Як і в якій формі виражають своє схвалення і несхвалення?
  • Чи є розбіжності між тим, що говорять учні, і тим, що вони роблять?
  • Чи сформована дієва громадська думка в класі?
  • Чи всі одностайні в ухваленні рішень?
Характер звязків у колективі:
  • Що звязує учнів: спільне місце проживання, місце за партою, загальні інтереси тощо?
  • Де дружать учні (тільки в школі чи поза нею)?
  • Чи намагаються допомагати?
  • Чи висувають вимоги до своїх друзів?
  • Чи вміють бачити недоліки однокласників?
Актив класу, учнівське самоврядування:
  • Чи має актив авторитет?
  • Чи виконують учні рішення органів самоврядування?
  • Чи є учні, що постійно знаходяться в активі?
  • Наскільки самостійно діють органи самоврядування?
Звязок класного колективу із загально шкільним колективом:
  • Чи знають у класі про те, що відбувається в школі в цілому та в інших класах?
  • Чи виконують загальношкільні доручення?
  • Як клас бере участь у загальношкільних заходах?
Заходи щодо подальшого зміцнення класного колективу:

  • Які педагогічні заходи слід провести у класі з метою зміцнення й організації класного колективу?
  • Як залучити класний колектив для виховного впливу на окремих учнів?




Психолого-педагогічна характеристика учня
Загальні відомості:
·     прізвище, ім'я, по батькові;
·     дата народження;
·     загальний фізичний розвиток;
·     стан здоров'я;
·     сімейні умови, характеристика батьків, склад сім'ї, місце роботи ба­тьків, їхній культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою.
Загальний розвиток:
·     особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв'язків, здійснення висновків абощо);
·     спрямованість, інтереси, потреби, схильності;
·     особливості характеру, індивідуальні реакції на події;
·     особливості пам'яті та процесу запам'ятовування;
·     тип інтелекту та професійні можливості;
·     вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль.
Ставлення до навчання, праці:
·     успішність (які оцінки переважають, з якого предмета вчиться найкраще);
·     організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно;
·     інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів);
·     ставлення до елементів праці в школі (лабораторні роботи, чергуван­ня, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір'ї).
Дисциплінованість та навички культури поведінки:
·     загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стрима­но чи не контролює своїх емоцій);
·     виконання шкільного режиму (дотримується правил поведінки, по­рушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дис­ципліни);
·     виконання вимог і розпоряджень учителів (виконує за першою вимо­гою, з бажанням чи примусово);
·     чемність у спілкуванні з учителями, будь-якими дорослими;
·     володіння навичками культури поведінки (ставлення до літніх людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з пова­гою ставиться до дівчат абощо).
Громадська спрямованість та активність:
·     ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байду­жий, ставиться негативно);
·     інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні і за кордоном);
·     чи виконує громадські доручення, бере участь у діяльності органів самоуправління;
·     чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропо­зиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку;
·     активний чи байдужий у громадсько-корисній діяльності.
Стосунки з товаришами:
·     становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом се­ред товаришів по класу, чим обумовлені стосунки, які склалися);
·     чи задоволений своїм становищем у колективі та яке становище хотів би зайняти;
·     ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти, їх причини);
·     яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторон­ній спостерігач).
Моральні цінності:
·     політична культура та толерантність.
·     відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного пра­пора і Гімну;
·     відданість демократичним цінностям - повазі до людини та її прав, свободі вибору;
·     усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства;
·     повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їхніх культур;
·     відданість цінностям сім'ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності;
·     дотримання у стосунках з людьми таких цінностей, як турбота, пова­га, довіра, відповідальність;
·     відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо;


Рекомендації вчителю щодо
досягнення дисципліни на уроці
1. Установіть межі дозволеного, еталони поведінки учнів для стандартних ситуацій: як входити в клас, як сидіти, відповідати на запитання, прибирати книжки, діставати олівці та інше. Зробити це треба перш ніж ви почнете стежити за дотриманням порядку. Учень повинен знати, у чому полягає прийнятна чи неприпустима поведінка, і тільки тоді від нього можна вимагати відповідальності за дотримання конкретних правил. Якщо правила й обмеження не визначені, то встановити порядок у класі не можна! Виявіть чітку послідовність у дотриманні встановлених правил і в застосуванні способів покарання.
2. Стежте за своєю мовою, розмовляйте завжди повільно, спокійним голосом. Почуття гніву й обурення — звичайне явище, але воно піддається контролю і зовсім не означає, що ви не любите дітей.
3. Намагайтеся тримати свої емоції в стані спокою, зміцнюючи нерви для того, щоб витримати очікувані ексцеси. Звертайте увагу і реагуйте на будь-які вияви позитивної поведінки дітей, які б незначні вони не були. Хто шукає гарне, той обов'язково його знаходить.
4. Уникайте безупинного негативного реагування. Намагайтеся рідше говорити «ні», «припини», «не можна».
5. Відрізняйте форми поведінки, які вам не подобаються, від вияву особистих якостей дітей.
6. Намагайтеся розшифрувати сигнали, що попереджають про можливість вибуху в поведінці дітей. Спокійно втручайтеся в ситуацію.
7. Відповідайте рішуче і впевнено, коли учні відкрито кидають виклик непокори.
8. Учням потрібен вчитель, а не партнер по грі. Будьте завжди товариські, але не забувайте, що фамільярність виховує неповагу. Ви можете цілком успішно взаємодіяти з учнями, не перетворюючись на одного з них.
9. Завжди наполягайте на повазі до дорослого. Учні повинні звертатися до вас чемно.
10. Не йдіть на поступки й компроміси, поступаючись своїми нормами, щоб бути популярним і авторитетним.
11. Пам'ятайте, що дитяча безвідповідальність — явище, що не має нічого спільного з відвертою непокорою, і тому боротися з нею потрібно спокійними методами.
12. Намагайтеся, щоб у вас був добрий зв'язок з учнями, так щоб вони могли знати, коли вони відповідають вашим очікуванням, а коли ні, поясніть, що ви очікуєте від учнів і наскільки вони відповідають цьому. Робіть це тоді, коли все йде добре, оскільки в такому випадку усе сприймається саме собою. Зворотний зв'язок сприяє встановленню гарної поведінки.
13. Не реагуйте на все занадто бурхливо, щоб незначна подія не перейшла у велике протистояння. Уникайте протистояння на очах в інших учнів. Немає більш неефективного методу впливу на людину, причому в будь-якому віці, ніж гнів і роздратування.

14. Робіть серйозні кроки, якщо учень продовжує погано поводитися і відмовляється визнавати дисципліну. Визначте можливу при­чину такої поведінки, емоційні конфлікти, розлад уваги, проблеми в навчанні.



Буллинг: причины, виды, социальная структура, советы психолога.







Комментариев нет:

Отправить комментарий